Приоритетні завдання:
1. Розробити цілісну політику національної пам’яті в Україні. Зокрема підготувати «Зелену» та «Білу» книги.
2. Запровадити європейський підхід до збереження архівів та забезпечення відкритого доступу до документів радянської карально-репресивної системи 1918—1991 рр. через прийняття законодавства узгодженого з сучасним європейським законодавством. Важливість такої роботи особливо підкреслено у Рекомендації No R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів із забезпечення обов’язкової можливості для кожного з жителів дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії як невід’ємної ознаки.
3. Здійснити виведення історичних архівів, які містять документи часів СРСР з-під відання сучасних спецслужб та правоохоронних органів (в тому числі — фізичне), надати безперешкодний доступ до них.
Сприяти:
• праву кожного громадянина на суспільну пам’ять через можливість ознайомлення із історією країни, родини, особистостей;
• праву знати факти репресій, злочинів проти людяності та порушень прав людини, вчинених органами влади;
•неповерненню тоталітарних практик у діяльності спеціальних служб, правоохоронних органів та органів влади;
• демократизації та декагебізацію СБУ, СЗР, МВС
• встановленню справедливості щодо жертв репресій
5. Розробити та запропонувати систему співпраці між державними відповідальними інституціями з впровадження політики національної пам’яті, в тому числі за обов’язкової участі громадськості.