Громадські експерти підготували реформу міліції в Україні | Реанімаційний Пакет Реформ

Громадські експерти підготували для країни проект реформи міліції. Про це представники робочої групи з реформування органів правопорядку в рамках громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» розказали на прес-конференції 15 травня. Група експертів з різних організацій та інституцій розробила і представила для широкого обговорення концепцію реформування міліції, а також проект закону про поліцію і поліцейську діяльність в Україні, який має замінити застарілий закон про міліцію.

 

Експерти переконані – реформу міліції в жодному разі не повинна готувати і втілювати сама міліція. Це питання мають вирішувати ті, хто не зацікавлений в збереженні посад чи впливу. За всі роки незалежності України якісна і системна реформа органів правопорядку так і не була проведена, а міліція продовжує працювати на себе, замість служінню людям. Наслідки цього ми спостерігали під час Євромайдану, а надто помітні вони тепер – в умовах боротьби з організованими злочинними групами в різних регіонах країни. Тому експерти з громадських організацій розробили і пропонують владі проект плану дій щодо побудови нової і ефективної міліції.

«Ініціатива «Реанімаційний пакет реформ» була створена щоб донести думку громадськості до нової влади і домогтись справді затребуваних в суспільстві реформ. Наразі ми об‘єднали більше 150 експертів з різних сфер життя – судоустрій, децентралізація влади, боротьба з корупцією тощо. Група експертів з реформування органів правопорядку взяла на себе складну задачу – змінювати систему, яка остаточно втратила довіру суспільства але найбільше опирається змінам. Але ми вже маємо позитивний досвід диктування владі народної волі, тож і міліцію змінити нам під силу», – коментує проведену роботу Світлана Заліщук, співкоординатор ініціативи «Реанімаційний пакет реформ».

 

Головний експерт робочої групи з Центру політико-правових реформ Олександр Банчук зазначає, що проблеми української міліції описані нині не лише в звітах правозахисників, а й зрозумілі більшості простих громадян, тому реформа не потребує тривалих обговорені у відомствах – вона потребує негайних дій. «Наша реформа передбачає можливість участі громадян не лише у контролі дій силовиків, а й у їх відборі і призначенні, розгляді дисциплінарних порушень. Для того, щоб міліція працювала на людей, вона повинна підпорядковуватись громаді, тобто ми пропонуємо створення муніципальної міліції, яка фінансується і контролюється тими, на кого працює. Також ми пропонуємо чітко обмежити можливість застосування та чисельність спецпризначенців – вони не повинні патрулювати вулиці чи виконувати інші функції, які можуть виконати звичайні поліцейські. Їх робота – особливо небезпечні злочинці, а не мирні громадяни. Окрім того суттєво має бути підвищена зарплата правоохоронців і соціальні гарантії для них, все це чітко закріплюється в законі – ані керівник, ані інші чиновники на це не повинні впливати», – додав Банчук.

Автори концепції та законопроекту про поліцію планують передати свої напрацювання на розгляд органам влади, а також на експертизу міжнародним установам. Також документи будуть доступні до перегляду і коментування усім зацікавленим на сайті ініціативи. За підсумками обговорення тексти будуть доопрацьовані і запропоновані до ухвалення парламентом.

«Найпопулярнішим контраргументом до реформ зараз є складна ситуація в країні – сепаратисти, масові заворушення, мародерство і паніка в деяких регіонах країни. Однак початок реформ не означає введення їх в дію завтра. Ми свідомі того, що зміни потребуватимуть перехідного періоду. Однак розпочинати їх потрібно вже сьогодні, щоб отримати результат за півроку-рік. Запроваджуючи покрокові, але кардинальні реформи, ми зможемо очистити лави правоохоронців і поступово відновити довіру до людей в формі. А консервуючи ситуацію і переставляючи місцями керівників регіональних управлінь і підрозділів влада лише підбурює хвилю незадоволення і наражає усіх нас на небезпеку», – ділиться враженнями від сучасної ситуації з міліцією Роман Романов, директор Програмної ініціативи «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».