Сьогодні громадські активісти встановили під стінами Верховної Ради двометровий унітаз. В нього учасники протестної акції, вдягнені в маски Президента Петра Порошенка, генпрокурорів Віталія Яреми, Віктора Шокіна та Олега Махніцького, “зливали” кримінальні справи високопосадових корупціонерів.
Таким чином громадські активісти хотіли наочно продемонструвати народним депутатам, як «зливатимуться» розслідування корупційних злочинів високопосадовців, які вестиме Антикорупційне бюро. Вони закликали народних обранців не підтримувати законопроект №2667 в редакції Юрія Луценка, що робить нову Антикорупційну прокуратуру, яка вестиме справи Антикорупційного бюро, залежною від Президента.
Антикорупційна прокуратура – новий спеціалізований підрозділ Генеральної прокуратури, створений виключно для процесуального супроводу справ Антикорупційного бюро.
«Ми спеціально прописували в законі про Антикорупційне бюро створення нової прокуратури, розуміючи, що якщо справи Бюро далі вестиме Генеральна, то їх можна відразу і ховати, – пояснює Віталій Шабунін з Центру протидії корупції та антикорупційної групи Реанімаційного Пакету Реформ. – Саме тому, цей орган має бути повністю незалежним, як від політиків, так і від Генеральної прокуратури, яка за останні півтора роки не посадила жодного високопосадового корупціонера», – додає він.
Слід зазначити, що Антикорупційну прокуратуру неможливо було створити поза Генеральною прокуратурою, адже це заборонено Конституцією України. Саме тому, був запропонований механізм, який міг зробити її незалежною від впливу Генерального прокурора, незважаючи на те, що вона працюватиме в тій самій вертикалі влади. Тим не менше, лідери президентської фракції в парламенті вирішили змінити це та зробити Антикорупційну прокуратуру повністю залежною від Генеральної, а відповідно і від Президента.
Враховуючи, що Антикорупційний прокурор відповідатиме за всі розслідування Антикорупційного бюро, яке займатиметься виключно ТОП-посадовцями 1 та 2 рангу, то це буде ключова людина в країні по боротьбі з корупцією у вищих ешелонах влади.
“Саме Антикорупційний прокурор, а не Генеральний, буде відповідати за результати розслідувань корупції політичної еліти – суддів, депутатів, міністрів, та тих же прокурорів. Абсолютно неприпустимо, щоб на нього мав вплив Президент чи Генеральний прокурор, що призначається Президентом. Нам потрібна на цій посаді незалежна людина, яка буде рвати корупціонерів, а не управлятися ними”, – застерігає Єгор Соболєв, народний депутат, голова Комітету з протидії корупції.
Автори законопроекту №2667 пропонують таку модель формування Конкурсної комісії з обрання Антикорупційного прокурора, в якій більшість членів будуть підконтрольні президентській команді: 5 осіб призначатиме Генпрокурор (підконтрольний Президенту), 5 осіб – Парламент, де Президент має найбільшу фракцію, і один з п’яти призначенців точно буде від нього. Окрім того президентська партія пропонує варіант, коли Антикорупційний прокурор не зможе призначати сам собі заступників, а це робитиме Генеральний прокурор.
Натомість представники інших фракцій та громадські активісти пропонують більш незалежну модель обрання Конкурсної комісії. Вони наполягають на зменшенні кількості членів в Комісії від Генпрокурора з 5 до 3, а інших 7 – пропонують делегувати від Парламенту. Таким чином вплив президентської вертикалі буде значно меншим. Також експерти наголошують на необхідності призначення своїх заступників особисто Антикорупційним прокурором через проведення відкритих конкурсів.
Як відомо, створення незалежної антикорупційної прокуратури є вимогою західних кредиторів України – Міжнародного валютного фонду та Європейської Комісії.