Перші кроки Асоціації: стандартизувати треба не на шкоду | Реанімаційний Пакет Реформ

Економічна частина Угоди про асоціацію, яку ми маємо підписати в кінці червня, вимагає від нас привести всі наші стандарти у відповідність з європейськими, в іншому випадку двері “європейського ринку” для українських товарів не відкриються.

Європейська та українська системи технічного регулювання побудовані на принципово різних підходах. Ефективна система технічного регулювання, а так само сертифікація та виробництво стандартів мають бути на користь виробнику, тобто бізнесу.

В Україні ж система технічного регулювання фактично лише ускладнює доступ українських товарів на зовнішні ринки через невідповідність міжнародним технічним стандартам. А тим самим – сприяє послабленню їх конкурентоздатності (яка у українських виробників і без того не позбавлена проблем).

Фактично у нас досі діють радянські стандарти ГОСТ, а адаптація європейських стандартів відбувається вкрай повільно.

До того ж, стандарти в Україні є обов’язковими, у той час як в розвинутих країнах світу використання стандартів є добровільним. Це все стримує розвиток інновацій на українському ринку.

Сьогодні, завдяки активній роботі експертів та активістів в рамках “Реанімаційного пакету реформ”, а також міністерства економіки, було зроблено перші кроки для виходу українських на європейський ринок: прийнято 2 важливих закони у сфері технічного регулювання: “Про метрологію та метрологічну діяльність” №4583 та “Про Стандартизацію” №4585.

 

Дані закони передбачають створення єдиного недержавного органу з питань стандартизації, забезпечення збалансованого представництва зацікавлених сторін у керівній раді даного органу, встановлює принцип добровільності використання нацстандартів, вільний доступ до текстів стандартів, забезпечення ідентичності українських стандартів європейським, гармонізація законодавчих актів у повному обсязі з документами Міжнародної організації законодавчої метрології, актами законодавства Європейського союзу з питань метрології та документами Європейської співпраці із законодавчої метрології, створення державної метрологічної інспекції, запровадження адміністративної відповідальності за порушення перевірки засобів вимірювальної техніки та виконання вимірювань.

Найбільшим проривом цих законів є те, що більше не буде державного органу зі стандартизації. Тепер в Україні можна працювати за будь-якими стандартами та навіть розробляти власні. Єдине що залишиться обов’язковим для всіх – це дотримання базових вимог безпеки продукції.

Саме в цьому полягає європейський підхід. Товар має бути безпечним і якісним, а “в який колір його фарбувати” – має вирішувати виробник, а не держава.

Для повного завершення реформування системи технічного регулювання в Україні необхідно ще прийняти проект закону “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”.